LISP

Лісп (LISP) — мова програмування загального призначення з підтримкою парадигм функціонального та процедурного програмування. Вихідна інформація записується у вигляді списків.

Мову програмування Лісп було розроблено в кінці 1950-тих в Масачусетському Технологічному Інституті для дослідження проблем штучного інтелекту. Але, через потужність закладених принципів, мова програмування Лісп також придатна для багатьох інших застосувань.

[ред.] Формальне описання мови

Програма на мові програмування Лісп представляє рекурсивну функцію символьних виразів, яка будується аналогічно арифметичним функціям із елементарних з допомогою умовного оператору та операції суперпозиції. Умовний оператор має вигляд (p₁ → l₁; …, p_n → l_n). Результатом його виконання буде вираз l_i якщо p_i вірне.

Існує п'ять елементарних функцій:

• atom — булева функція, яка визначає чи є досліджуваний вираз атомом — неподільною одиницею інформації;
• eq — булева функція, яка визначає рівність двох атомів;
• car, cdr — функції, які виокремлюють перший та останній елемент списків відповідно;
• cons — з'єднує два списки в один.

Окрім елементарних функцій визначаються ряд більш складних функцій, які будуються на їхній основі.

[ред.] Базові відомості

LISP означає LISt Processing (обробка списків), мова програмування працює із списками (та списками списків) розміщуючи їх між дужками. Дужки визначають межі спіску. Списки є базисом мови програмування Лісп. Мова програмування Лісп була однією із перших мов програмування з автоматичним прибиранням сміття із пам'яті.^[1]

Однією з переваг LISP є те, що кожна змінна може виступати як рядок символів (власне ім'я), посилання на значення, структура даних або функція. Саме останній факт зробив цю мову дуже зручною при розробці лінгвістичних програм, особливо для природніх мов з чіткою структурою речення (наприклад, англійська). В таких мовах кожне слово, його зміст/смисл/імператив, можно інтерпритувати як функцію від слів, що знаходятся на чітко визначених позиціях у реченні, до того ж ці позиції визначаються самим цим словом. Приклад системи, що побудована на цій ідеї можно знайти в книзі Т.Вінограда "Програма яка розуміє природню мову". Ця система реалізує діалог з користвучем на природній мові. Користувач бачить перед собоюю стіл з деякими предметами різного кольору, і може віддавати накази природньою мовою, про перенесення якогось предмету. При цьому система (маніпулятор) сама визначає що треба зняти з цього предмету, який предмет на яких можна класти (на піраміду вже нічого не покладеш), і якщо є неоднозначність у виборі предмету задає уточнючі питання. Також реалізовано контекстне посилання займенників по тексту діалогу (користувач може сказати: "перестав той куб туди-то", і система з тексту далогу може визначити, який саме "той куб"). Це імперативи. Також система може відповідати на питання. Вивід відповіді схожий до прологівського. Також є можливисть користувачу висловлювати декларативи - вносити нові знання про об'єкти, наприклад, надавати їм імена. Хоча словник і база знань відносно не велика, але вона має можливості до розширення.

[ред.] Приклади

В наступному прикладі показано застосування «фундаментальної» функції cons — об'єднання списків:

(cons 'pine '(fir oak maple))

В результаті інтерпретації цього виразу, буде отримано список (pine fir oak maple).

Перший елемент (голова) списку може бути отриманий в результаті застосування функції car:

(car '(rose violet daisy buttercup))

Решту елементів списку можна отримати шляхом застосування функції cdr:

(cdr '(rose violet daisy buttercup))

Результат виконання цього виразу список (violet daisy buttercup).

[ред.] Джерела інформації

1. ↑ http://portal.acm.org/citation.cfm?id=367177.367199

• Енциклопедія кібернетики, Грінченко Т. А., том 1, ст. 531.
• Robert J. Chassel, An Introduction to Programming in Emacs Lisp.

[ред.] Дивіться також

ВікіПідручник має книжку на тему

Мова програмування Лісп

• Лямбда числення
• Common Lisp
• Scheme
• Emacs Lisp

[ред.] Література

• Mc Carthy J., Recursive functions of symbolic expressions and their computation by machine, part 1. «Communications of the Associations for Computing Machinery», 1960, v. 3, N. 4.
• Є. Хювьонен, Й. Сеплянен, Мир Лиспа методы и системы программирования, Москва, «Мир», (в двох томах) 1990.
• Пантелеев А. Г. Об интерпретаторе с языка Лисп для ЕС ЭВМ. — Программирование, 1980, No 3, с. 86-87.

[ред.] Навчальні матеріали

• Медведєв Михайло Геннадійович, «Мова функціонального програмування Лісп».
• LispMachine.net Інформація та книжки про Лісп(англ.)
• On Lisp, безкоштовна книга Пола Грехема.(англ.)

[ред.] Ресурси інтернету

• LISP, каталог посилань Open Directory Project
• comp.lang.lisp група Usenet присвячена мові програмування Лісп.
• Association of Lisp Users (Асоціація Користувачів Лісп).(англ.)
• Association of Lisp Users Wiki.(англ.)
• Історія Лісп в Computer History Museum.(англ.)

Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.