|
|
Панель інструментів |
Хутір
Хутір — (лат. mansus, sors, [casa] coloni[c]a, c.massaricia, c.servula; ст.грецьк. hide, sulung; сканд. bol; ст.верх.нім. huba) - вид сільського поселення, господарство (подвір'я) з належним до нього землею; мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом. В багатьох євпропейських країнах, починаючи з Раннього Середньовіччя, хутір - це господарська одиниця чи функціональний елемент організації земельної власності.
[ред.] Мовне походженняНа думку Макса Фасмера [1] до східнослов'янських мов слово потрапило із старо-верхньо-нім. huntari та швед. hundari, також півд.-нім. hufe; далі з української перейшло до пол. - chutor, futor. [ред.] ІсторіяХутір як вид поселення виник завдяки екстенсивній обробці землі. Хутори виникали під час освоєння нових земель, коли творилися хутірські господарства з розміщенням усіх земель і господарських забудувань на одному місці. З 16 століття на запоріжзьких землях, а згодом на Чорноморщині і Донщині, поставали хутори-зимовники. У 19 століття хутори поширилися, особливо у Волинській губернії, водночас і на українських землях під Австро-Угорщиною. Зближені до хуторів були так звані відруби і відрубні господарства, в яких земельні угіддя і частина забудувань купчилися разом, а сама селянська садиба далі залишалася у селі. На поч. 20 ст аграрна політика царської Росії з метою зміцнення селянського стану сприяла творенню хутірських господарств. За Столипинської реформи (1907-1916) було створено 1,6 млн хутірських господарств з 16 млн десятин землі. У 8 українських губерніях на хутори і відруби припадало 2,7 млн десятин, якими володіли 400 тис. (14%) сел. дворів. Радянська влада за НЕП-у толерувала хутірні господарства, але почала їх ліквідувати за колективізації сільського господарства, натавровуючи хліборобів на хуторах як куркулів, що ніби були головною перешкодою колективізації. У Західній Україні хутори-садиби, але не як господарства, ще існують через обмаль житлових приміщень у колгоспних селах. Радянська влада намагається переносити й їх у села. Подібною до хуторової є система фермерських поселень і господарств у Канаді і США. Українські поселенці кінця 19-го і початку 20-го століть творили хутори-фарми, головним чином, в трьох степових провінціях Канади та у Північній Дакоті, США. [ред.] Посилання[ред.] Література
|
