Патент

Зразок бланку патенту, що видається в Україні Державним департаментом інтелектуальної власності

Патент (рос. патент, англ. patent, нім. Patent n) –

1) Документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. П. видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія П. розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії П. встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). П. може бути оскаржено і анульовано на законодавчій основі. З поняттям П. тісно пов’язаний юридичний термін “патентна чистота”, який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

2) Свідоцтво на право займатися торгівлею або промислом.

У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід ^[1].

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності.

Зміст

1 Юридичний механізм дії
2 Види патентів
3 Патентоздатність
4 Патентна формула
5 Територіальний характер
6 Реєстрація патенту
7 Перший в історії незалежної України патент
8 Примітки
9 Корисні посилання
10 Див. також

[ред.] Юридичний механізм дії

Попереджувальне маркування на катапульті для пілотів військових літаків, створеному компанією «Мартін». На табличці зазначено, що конструкція катапульти захищається різноманітними патентами, виданими у Великобританії, ПАР, Канаді та «інших країнах». Фото експонату з Музею військової авіації у Дюбендорфі

Патент діє на території тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чи юридичної особи (за умови їх згоди).

Патент надає правовласнику виключне право забороняти іншим порушувати патент. Лише патентовласник може надати згоду на використання винаходу або передати виключні майнові права на використання патенту. Однак патент не обов'язково надає винахіднику право використовувати запатентований винахід. У тому випадку, якщо патент виданий на вдосконалення до винаходу, який охороняється патентом, власник патенту на вдосконалення не зможе розпочати виробництво вдосконаленого винаходу не отримавши дозволу від власника патенту на оригінальний винахід.

В деяких країнах існує набір законодавчих актів, які дозволяють державі у випадках, коли винахід має особливо важливе значення для країни, але з патентовласником не досягнуто угоди про видачу ліцензії або передачу патенту, примусово викуповувати патент з виплатою винагороди власнику. Як спосіб захисту патентовласника, законодавством багатьох країн передбачені штрафні санкцій при ввезенні на територію країни виробів, в яких втілено аналогічний винахід (штрафи, накладання арешту на ввезені товари, пред'явлення позову про відшкодування збитків, тощо).

[ред.] Види патентів

Найбільш поширеною є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють наступні види патентів:

Патент на винахід
Патент на корисну модель
Патент на промисловий зразок

[ред.] Патентоздатність

Докладніше у статті: патентоздатність

Патентоздатність — сукупність ознак технічного рішення, які відзначаються новизною і є необхідними та достатніми для визнання його винаходом.

Оскільки патент надає його власнику обмежену монополію на використання об'єкту промислової власності, відносно якого його видано, суспільство зацікавлене у тому, щоб таку монополію отримували лише ті об'єкти, які є дійсно корисними та лише те заявники, які насправді створили ці об'єкти. Цим цілям слугує державна експертиза, в процесі якої встановлюється відповідність заявленого об'єкту умовам надання правової охорони. У патентному праві ці умови отримали назву «критерії патентоздатності». Якщо у результаті експертизи встановлюється відповідність заявленого об'єкта критеріям патентоздатності, такий об'єкт вноситься до державного реєстру і на нього видається правопідтверджуючий документ, яким є патент.

[ред.] Патентна формула

Патентна формула — коротке формулювання об’єкта патентного захисту, яким закінчується патентний опис. На основі патентної формули визначається обсяг прав патентовласника.

[ред.] Територіальний характер

В основі патентного права лежить принцип територіальності згідно якого правова охорона винаходу надається лише у межах території країни, компетентним відомством якої було здійснено експертизу патентоздатності. Територіальний характер дії патенту переборюється завдяки укладанню міжнародних угод, наприклад, Конвенція про єдине патентне право країн ЄС.

[ред.] Реєстрація патенту

Патент отримується шляхом подання заявки на патент до відповідного патентного відомства. Заявка не патент має містити опис винаходу та, у окремих юрисдикціях, докази його корисності.

[ред.] Перший в історії незалежної України патент

Патент на винахід № 1 був виданий Державним патентним відомством України 30 листопада 1992 року. Цей патент охороняв спосіб отримання антифрикційного матеріалу для поверхонь тертя. Власником патенту став Микола Костянтинович Ященко. Станом на 2007 рік цей патент вже не є чинним^[2].