|
Панель інструментівІншими мовами
|
ПаліндромПаліндром (також: перевертень, рак літеральний) — слово, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво).
[ред.] Паліндром в українській літературіУкраїнські вірші-паліндроми (або вірш-рак) почав писати ще в XVII столітті Іван Величковський, який 1691 дав визначення віршу-раку: «Рак літеральний єсть вірш, которого літери, і вспак читаючися, той же текст виражають». У сучасній поезії розрізняють вірш-паліндром і вірш-паліндромон. Вірш-паліндром складається з рядків-паліндромів. Вірш-паліндромон — це єдиний від початку до кінця паліндром. Прості слова, які однаково читаються як зліва направо, так і справа наліво — очевидні: око, дід, піп, наган, Пилип, радар, ротатор. Важче придумувати речення, які даватимуть однаковий зміст при прямому та зворотному читанні, як-от: «Я несу гусеня.» чи «Де помити мопед?» Проте лише майстрам слова вдається з таких симетричних рядків вибудувати змістовний та образний вірш. I все ж такі в українській літературі знайшлися, про що засвідчили збірки: «Око» Миколи Мірошниченка, «Віче мечів» Анатолія Мойсієнка, «Паліндромон» Івана Лучука (до речі, це найдовший в українській мові паліндромон), «Періодична система слів» Івана Іова. Жанр раку літерального, який в українській літературі започаткував Іван Величковський, 1977 в дитячій збірці «Червоний глобус» відродив Володимир Лучук (батько Івана Лучука). Нинi в Україні понад 20 поетів мають у доробку раки літеральні. Існує навіть об'єднання голінних ентузіастів рака літерального (ГЕРАКЛІТ), що й свідчить про те, що із банальної спокуси здивувати загал і колег, рак літеральний доріс до серйозного явища сучасної поезії. [ред.] Приклади паліндромів[ред.] Окремі рядки
[ред.] ВіршіКОЗАК З КАЗОК Уже лисі ліси… Лежу. Уже ребра татар бережу. Умру. Суму сум — у сурму, А мене нема… (Олег Будзей. Із збірки «З архіву душі», 1999). [ред.] Література
[ред.] Зовнішні посилання |