Монархи Франції

• Фарамонд (міфічний персонаж)
• Хлодіон (близько 426—448)
• Меровей (448—457)
• Хільдерік I (457—481)
• Хлодвіг I (481—511)

Після смерті Хлодвіга його королівство було розділене за франкським звичаєм між чотирма його синами — Хлотарем, Хільдебертом, Хлодомером і Теодоріхом.

• Хлотар I (511—561)

• Хільдеберт I (511—558)
• Хлотар I (558—561)

• Хлодомир (511—524)
• Хільдеберт I (524—558)
• Хлотар I (558—561)

• Теодоріх I (511—534)
• Теодеберт I (534—548)
• Теодебальд (548—555)
• Хлотар I (555—561)

Під час свого правління Хлотар І захопив землі своїх братів і об'єднав їх під своєю владою. Після його смерті в 561 р. королівство знову було розділене між його синами.

• Хильперік I (561—584)
• Хлотар II (584—629)

• Харіберт I (561—567)
• Хильперік I (567—584)
• Хлотар II (584—629)

• Гунтрамн (561—592)
• Хільдеберт II (592—595)
• Теодоріх II (595—613)
• Сігіберт II (613)

• Сігіберт I (561—575)
• Хільдеберт II (575—595)
• Теодеберт II (595—612)
• Теодоріх II (612—613)
• Сігіберт II (613)

В 613 р. Хлотар ІІ захопив Бургундію і Австразію, об'єднавши королівство. Він ще за життя віддав Австразію своєму сину Дагоберту. Після іх смерті землі франків знову були поділені між їхніми наступниками.

• Хлодвіг IV
• Хільдеберт III
• Дагоберт III

• Теодоріх IV (720—737)

В період з 737 по 743 королів не було.

• Хильдерік III (743—751)

З часу правління Хлодвіга ІІ важливу роль почали відігравати майордоми — управителі палацового господарства. Ця посада стала спадковою і вони перетворились на фактичних правителів держави.

• Піпін I Ланденський або Піпін Старий, майордом Австразії в 623—629 і 639—640
• Ансегизель, майордом Австразії (629—639)
• Гримоальд, майордом Австразії (643—657)
• Піпін II Геристальський або Піпін Середній, майордом Австразії (679—714)
• Карл Мартелл
• Карломан, майордом Австразії (741—747)
• Піпін III Короткий або Піпін Молодший, майордом Нейстрії (741—751) та Австразії (с 747)

В 751 р. Піпін Короткий проголосив себе королем, на чому закінчилося правління династії Меровінгів і почалася династія Каролінгів.

• Піпін III Короткий (751—768)
• Карл Великий (768—814), король Нейстрії, Аквітанії та північної Австразії, з 771 король об'єднаного королівства франків, з 800 р. — імператор Заходу
• Карломан I, король Бургундії, Аллеманії та південної Австразії (768—771)
• Людовик I Благочестивий (814—840), імператор Заходу
• Лотар I (817—855), до 840 — співправитель батька, Людовика Благочестивого
• Піпін I, король Аквітанії (817—838)
• Піпін II, король Аквітанії (838—864)

В 843 р. онуки Карла Великого — Лотар, Людовик Німецький і Карл Лисий уклали Верденський договір, згідно якого землі імперії ділилися на три частини. Лотар отримав разом з титулом імператора Лотаринґію (до якої входили частина Італії, Бургундія, Прованс і частина західної Австразії), Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше Німеччина), а Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство, майбутня Франція).