|
|
Монархи Франції
| Династія Меровінґів |
| Королі франків |
|
Після смерті Хлодвіга його королівство було розділене за франкським звичаєм між чотирма його синами — Хлотарем, Хільдебертом, Хлодомером і Теодоріхом.
|
| Королі Суассона |
Королі Парижа |
Королі Орлеана |
Королі Реймса |
|
|
|
|
|
|
Під час свого правління Хлотар І захопив землі своїх братів і об'єднав їх під своєю владою. Після його смерті в 561 р. королівство знову було розділене між його синами.
|
| Королі Суассона (Нейстрії) |
Королі Парижа |
Королі Орлеана (Бургундії) |
Королі Меца (Австразії) |
|
|
|
|
|
|
|
В 613 р. Хлотар ІІ захопив Бургундію і Австразію, об'єднавши королівство. Він ще за життя віддав Австразію своєму сину Дагоберту. Після іх смерті землі франків знову були поділені між їхніми наступниками.
| Королі Нейстрії і Бургундії |
Королі Аквітанії |
Королі Австразії |
|
|
|
|
|
| Королі Нейстрії і Бургундії |
Королі Австразії |
|
|
|
|
| Королі франків |
|
|
| Король Нейстрії і Бургундії |
Королі Австразії |
|
|
|
|
| Королі франків |
|
В період з 737 по 743 королів не було.
|
| Династія Каролінгів |
| Майордоми |
|
З часу правління Хлодвіга ІІ важливу роль почали відігравати майордоми — управителі палацового господарства. Ця посада стала спадковою і вони перетворились на фактичних правителів держави.
В 751 р. Піпін Короткий проголосив себе королем, на чому закінчилося правління династії Меровінгів і почалася династія Каролінгів.
|
| Королі франків |
- Піпін III Короткий (751—768)
- Карл Великий (768—814), король Нейстрії, Аквітанії та північної Австразії, з 771 король об'єднаного королівства франків, з 800 р. — імператор Заходу
- Карломан I, король Бургундії, Аллеманії та південної Австразії (768—771)
- Людовик I Благочестивий (814—840), імператор Заходу
- Лотар I (817—855), до 840 — співправитель батька, Людовика Благочестивого
- Піпін I, король Аквітанії (817—838)
- Піпін II, король Аквітанії (838—864)
В 843 р. онуки Карла Великого — Лотар, Людовик Німецький і Карл Лисий уклали Верденський договір, згідно якого землі імперії ділилися на три частини. Лотар отримав разом з титулом імператора Лотаринґію (до якої входили частина Італії, Бургундія, Прованс і частина західної Австразії), Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше Німеччина), а Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство, майбутня Франція).
|
| Королі Західно-Франкського королівства |
Королі Лотаринґії |
Королі Східно-Франкського королівства |
|
Після смерті Людовика V престол перейшов до нової династії — Капетінгам.
|
После смерти Лотара I королівство було поділене між його синами.
Після смерті Лотаря ІІ його землі хотів захопити Карл Лисий і навіть короновувася в Меці, але його брат Людовик Німецький не погодився з цим.
В 870 р. була укладена Мерзенська угода, за якою Лотаринґія була розділена між братами.
Згідно з Рібемонтською угодою від 880 р. Лотаринґія повністю відійшла до Людовика Молодого, сина Людовика Німецького.
|
Далі корона відійшла до Конрада I, родича Каролінгів по матері. Його наступником став Генріх I Птахолов, засновник Саксонської династії. Див. далі Монархи Німеччини
|
|
|