|
|
Панель інструментів |
Мегаполіс', мегапо́ліс' (від грец. μεγας, род. відм. μεγαλου — великий і πολης — місто) — це:
Мегалополіс (Мегаполіс) — надто урбанізована, форма міського розселення, що стихійно склалась; розповсюджена у кількох високорозвинених країнах, обумовлена високою концентрацією населення (щільність населення в мегалополісах США — 2,7 люд./га, в Японії, Великобританії, Німеччини — 8-10 люд./га). Мегалополіс не уявляє собою суцільну забудову, 90% його территорії — відкриті простори. Всі частини мегалополісу пов'язані економічно. Основні риси мегаполісу: лінійний характер забудови, витягнуті уздовж транспортних магістралей; спільна поліцентрична структура, обусмовлена взаємодією відносно близько розташованих великих міст; порушення екологічної рівноваги між діяльністю людини і природного середовища. Вперше термін був застосований для позначення суцільної міської забудови (довжиною більше 1000 км і шириною, місцями, до 200 км) уздовж Атлантичного узбережжя США — пов'язані між собою агломерації Бостона, Нью-Йорка, Філадельфії, Балтимора, Вашингтона (населення понад 40 млн. люд.). Найбільші й найвідоміші мегалополіси:
Найбільшою міською агломерацією Латинської Америки є бразильський мегалополіс, утворений злиттям агломерацій Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.
|
