| « |
Магерів ((пол.) Magierów) - містечко в Равському повіті, між 50°5' і 50°8' північної широти та між 41°21'30" і 41°26' східної довготи, 16 км. на пд.-сх. від Рави-Руської (станція Ярославсько-Сокальської залізниці), і 20 км. на схід від повітового суду в Немирові. На захід лежить Біла, на північ Руда Магерівська, на схід Городжів, на південний-схід Кунин, на південь Вілька Кунинська (обидві в Жовківському повіті) і Вишенька (в Городоцькому повіті). Вздовж північного кордону пливе з заходу на схід потік Біла, притока Рати, і забирає води з північної частини території; південною частиною пропливає потік Двіні, притока Білої, з південного-заходу на північний схід. Містечко складається з наступних частин: Бірки, Божики, Деревенька, Фільварки, Явірник, Яворівське Передмістя, Львівське Передмістя, Онишки, За Містом (Св. Миколай) і Жуки Магерівські, а також фільварків: Біла і Кам'яна Гора. Ринок містечка чотирьохбічний, будинки на ньому переважно муровані. В північній частині території лежать мочаристі луги і пасовища; на південь від них орне поле "Кобилки"; на південному кордоні підноситься узгір'я Явірники (312 м). До кадастральної гміни належать, окрім Магерова, присілки сусідніх сіл, такі як: Думичі, Геруси, Мандрики (Малдрики), Нитники, Руда Лісна, Волоси і Зіньчуки. Власність більша цієї кадастральної гміни має орної ріллі 2, лугів і городів 49, пасовищ 16, лісу 73; власність меньша орної ріллі 1653, лугів і городів 543, пасовищ 579, лісу 5 моргів. В 1880 році було 2812 жителів в гміні, 85 жителів на території двору. (між ними 695 римо-католиків, 1581 греко-католик). Парафія римо-католицька на місці (жовківського деканату, львівської архідієцезії), утворена 1595 року, фундації Андрія Белзького. Костел Св. Трійці мурований, посв'ячений в 1845 році. На кладовищі є каплиця, в якій інколи правиться Служба Божа. До тієї парафії належать: Біла, Добросин, Городжів, Кам'яна Гора, Лавриків і Окопи, Монастирок, Пили, Погарисько, Улицько, Замок і Зарубане. Парафія греко-католицька також на місці (Потелицький деканат, Перемишльської дієцезії). Парафіальна церква Св. Георгія дерев'яна, збудована в 1697 році. В Магерові є 2-х класна школа і гмінна кредитна каса з капіталом 155 злотих. Місцевий фонд убогих, заснований Самуелем Белзьким в 1642 році для утримання 4 убогих, має 1800 злотих орендованої власності і є під управлінням керівництва гміни. Існує тут також посаговий фонд Яна і Філіпіни Комарницьких, засований в 1869 році паном Яном Комарницьким, з метою збирання посагу для бідних дівчат з Магерова, Бірок, Передмістя і Підлісся. Маєтком управляє краєвий уряд, гмінна влада і парохи обох парафій. Орендована власність на кінець 1883 року складала 1515 злотих.
Засновником містечка був Ян Магер, гербу Шеліга, шляхтич Зигмунта ІІІ. Збудував він осаду на власних грунтах, назвав її Магерів, і 20 січня 1591 року в Липнику Руди Магерівської надав такий привілей: "Хочемо аби там вічно прославляли Бога згідно обряду віри римо-католицької, не дозволяючи осідати жодному відщепенцю, осудженому апостольською столицею; а якщо хтось з міщан католиків відійшов від римської церкви, повинен бути з міста вигнаний, власність його повинна бути забрана або продана. Вірних грецької та вірменської віри допущаю до міського права, забороняючи їм тільки займати пост бургомістра. Євреїв як рід плюгавий, хитрий і проти християн із-за своєї віри неприхильний і підступний виключаю і постановляю: щоб їх не приймали; щоб міщани їм будинків не здавали в оренду і не продавали, і наступники мої під жодним приводом їх до міста не впускали. Керуватись повинні міщани саським і магдебурзьким правом. Шість радників і стільки ж лавників будуть керувати пожиттєво, бургомістр повинен щомісяця змінюватись. В справах сумнівних дозволяю отримувати поради львівського магістрату.". В подальшому дозволяє міщанам збудувати ратушу з крамницями і лазнею і збирати з них, а також з виставлених на продажу товарів певний податок на дохід місту, з зобов'язанням відчитуватись щорічно перед власниками містечка. Дозволяє займатись торгівлею всіх видів, займатись ремісництвом, виробляти солод, мед і пиво варити, горілку тільки гнати і шинкувати тільки до закінчення терміну вільностей; визначає ріллю, пасовища, вируб в лісі за дозволами, ухвалює накінець звільнення від податків, зборів, тягарів і підвод; привілей на торгівлю і ярмарки від короля отримати. Король Зигмунт ІІІ, підтверджуючи акт заснування міста 10 березня 1595 року, промовляє: "Багато нам і Речі Посполитій на тому залежить, щоб в цілому королівстві, а особливо в руських землях, які піддаються майже щоденним нападам, було закладено якнайбільше осад, міст, містечок і замків, і завдяки росту чисельності населення сила і потужність проти ворогів християнства росла. 11 липня 1657 року напав під Магеровим Стефан Чарнецький на князя семигородського Григорія Ракоці, і хоч противник мав більше війська, змусив його до втечі, і гнав його аж до Межибожа. Завдяки шлюбові з Барбарою Магерівною, сандомирською підчашанкою і жінкою Миколая Белзького, перейшли ці маєтки до Белзьких-Яструбчиків. Їх син Ян, великий воїн, завдячуючи щастю в бою, поставив костел в Магерові. Пізніше перейшов Магерів до Глоговських гербу Гримала. Від них купив ці маєтки граф Вільгельм Семенський, а через його внучку Амелію Синявську, отримав їх граф Олександр Стадницький. До Магерова доходить вал, який тягнеться від Кам'янця-Подільського і повинен бути згідно деяких досліджень валом Траяна. Петрушевич ("Звідний галицько-руський літопис з 1600 до 1700" в Літературному Збірнику, Львів, 1874) повідомляє, що походить він з аварських часів. Балинський (Старожитна Польща, т ІІ, стр. 1213) пише щодо цього, те що подав Сірчинський в Осолінському Часописі, 1828, ІІ, 116, тобто, що дослідження не принесли результату, і з людських легенд не можна було отримати жодних відомостей. Коло Магерова є також вали, насипані чотирикутником, довжиною 70, шириною 30 саженів, але вони походять з пізніших часів, і були насипані для оборони або обозу. Крехівський літопис згадує про Василіанський монастир, який мав існувати в Магерові (Шематизм василіанських монастирів, Львів, 1867, стр. 186).
|
» |
