Договір комерційної концесії

За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник^[1]) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за платню (роялті) право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.^[2]

Договір комерційної концесії є одним із новітніх договірних інститутів у цивільному праві України. У світовій практиці відповідний інститут має назву «франчайзинг» (фр. franchissage — пільга, привілей).

[ред.] Зміст

Суть відносин, що виникають внаслідок договору комерційної концесії полягає в тому, що одна сторона передає іншій стороні за платню на певний строк чи безстроково права на використання торговельної марки, фірмового найменування, ноу-хау, тощо, надає їй консультаційну чи технічну допомогу у виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Така схема дає великим компаніям можливість розширювати ринки збуту, а маленьким та середнім — ефективно здійснювати підприємницьку діяльність, використовуючи при цьому засоби індивідуалізації, ноу-хау, репутацію та діловий досвід перших.

За розподілом прав і обов'язків у зобов'язанні, що виникає за ним, договір є двостороннім — права і обов'язки мають обидві сторони.

За способом укладення договір комерційної концесії є консенсуальним — він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

Сторонами у договорі виступають суб'єкти підприємницької діяльності.^[3]

Договір комерційної концесії є самостійним видом цивільно-правового договору (а не різновидом ліцензійного договору).

[ред.] Предмет договору

За юридичною метою договір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правовласнику.

До комплексу прав належать^[4]:

• право на використання об'єктів права інтелектуальної власності.
• право на використання комерційного досвіду та ділової репутації.

[ред.] Договір комерційної субконцесії

За договором комерційної субконцесії особа, що є користувачем за договором комерційної концесії, надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правовласником комплексом прав або частиною комплексу прав. При цьому, з метою забезпечення інтересів правовласника, укладання договору субконцесії можливе лише за умови, що це прямо передбачено договором концесії.^[5]

[ред.] Розмежування у законодавстві України

Незважаючи на певну термінологічну схожість, договір комерційної концесії слід відмежовувати від концесійного договору про розробку корисних копалин, а також концесійних договорів, визначених законами України «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг».

[ред.] Приклади

За принципом комерційної концесії (або подібним) працюють такі відомі компанії, як Coca-Cola, McDonald's, Kodak тощо.

[ред.] Примітки

1. ↑ Треба мати на увазі, що в українському законодавстві використовується термін «правоволоділець», зокрема у Цивільному кодексі України.
2. ↑ Див. статтю 1115 Цивільного кодексу України.
3. ↑ Див. статтю 1117 Цивільного кодексу України.
4. ↑ Див. статтю 1116 Цивільного кодексу України.
5. ↑ Див. статтю 1119 Цивільного кодексу України.

[ред.] Дивіться також

• Франчайзинг
• Інтелектуальна власність
• Знак для товарів і послуг
• Види цивільних договорів у галузі інтелектуальної власності

[ред.] Джерела

• Глава 76 Цивільного кодексу України («Комерційна концесія»).
• В.М.Коссак, І.Є.Якубівський. Право інтелектуальної власності. — Київ: Видавництво «Істина», 2007