|
|
Панель інструментівІншими мовами
|
Азія
А́зія — найбільший материк світу, утворює з Європою континент Євразію
[ред.] Походження назви
[ред.] ПриродаВід Північної Америки відокремлена Беринґовою протокою, від Африки Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи протоками Босфор і Дарданелли; умовний континентальний кордон з Європою проходить Східним Уралом і берегом Каспійського моря; 44,4 млн. км² (разом з поверхнею Каспійського моря) - близько 30% материкової поверхні Землі; найбільша меридіальна протяжність 8400 км, паралельна 8590 км. Розчленована берегова лінія (довжина 62 тис. км); численні півострови (Аравійський, Індійський, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський). 
Рельєф. А. - найбільш контрастна за абс. відмітками висот частина світу. В Азії знаходиться найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест - 8848 м) і найглибша западина - Маріанська (10924 м), поблизу А. розташовано ряд глибоких западин Світового океану напр. Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро - оз. Байкал (глиб. до 1620 м) і оз. Мертве (рівень озера знаходиться на 392 м нижче за рівень моря), Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії - 950 м. Близько 75% поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані височини (Тібетська, Монгольська), а також великі западисті улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Китайська, Індостанська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37% поверхні Азії. Відмінна особливість А. - гірлянда, вервечка острівних дуг, що складають її сх. обрамлення. Для багатьох дільниць узбережжя А. характерні активний вулканізм, виходи викопного льоду (Сибір), коралові утворення (на півдні). Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного дуже сухого на південному заході, на більшості території виразно континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси. Див. Природа Азії [ред.] НаселенняВ Азії проживає 3,4 млрд. населення (60% жителів Землі), переважно жовтої та білої рас (на заході); близько 90% населення зосереджено у південно-східній Азії, високогірні простори та пустелі незаселені; рівень урбанізації від понад 90% (Синґапур, Кувейт, Ізраїль) до 10% (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан); найбільші міські агломерації: Сеул, Шанхай, Токіо, Пекін, Бомбей, Калькутта. Азія є колискою великих релігій: буддизму, індуїзму та ісламу. [ред.] Регіони Азії
Можна виділити такі великі частини А.:
[ред.] Основні корисні копалиниНезважаючи на значну площу і різноманітність природних умов А. займає 1-е місце серед ін. континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірн. пром-сті пояснюються не тільки особливостями геол. будови, але і недостатньою геол. вивченістю, несприятливим геогр. положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах А. Мінерально-сировинна база і гірн. пром-сть А., за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Персидської зат. і олова в Сх. А. не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна пром-сть континенту за рівнем виробництва поступається Півн. Америці і Зах. Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Півд. Африці. Нафтогазовидобувний район Зах. А. - найбільший в світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом А. дає біля 45-50% загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному техн. рівні. Аналогічний стан у оловодоб. пром-сті займають країни Сх. А., але в цьому випадку техн. рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Півд. Кореї і країнах Сх. А., фосфорити і самородна сірка в Зах. А. Серед країн А. можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірн. пром-стю - Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію. Див. Корисні копалини Азії, Геологія Азії, Металогенія Азії. [ред.] Дивись також[ред.] Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
